Науково-методичний супровід формування ІКТ – компетентності педагогів в умовах експериментального навчального закладу

Рівень суспільних очікувань щодо кваліфікованого викладання у загальноосвітній школі породжений станом розвитку сучасного інформаційно-технологічного середовища. Тому одним із провідних напрямків науково-методичної роботи стає підготовка учителя до творчої діяльності в умовах використання сучасного інформаційного інструментарію.

В основі науково-методичного супроводу у нашій школі лежить системно-діагностичний підхід. Плануючи роботу методичних структур, у школі проводиться моніторинг ІКТ - компетентності учителя. Це дозволяє виявити утруднення кожного педагога, з’ясувати їх причини, сприяє пошуку оптимальних шляхів їх подолання, дає змогу продуктивно будувати методичну роботу. Аналіз середнього загального  педагогічного стажу учителів школи (близько 25 років),  рівня освітньо-кваліфікаційного забезпечення нашого навчального закладу (26 учителів, що мають першу та вищу кваліфікаційну категорії)  свідчить про переважну орієнтацію учителів на традиційну методику викладання. ІКТ як педагогічну інновацію краще сприймають молоді вчителі, їх налічується лише 12%. Учителі з поважним педагогічним стажем потребують  значної мотивації щодо оволодіння ІКТ.

Після визначення загальної кадрової ситуації проаналізовано  готовність учителів до застосування ІКТ. Використані методи: спостереження за професійною діяльністю, бесіди, анкетування. Результати показали: виконувати стандартні дії в ОС Windows (робота з папками і файлами, налаштування робочого столу, використання стандартних застосунків тощо) вміють 69% учителів; працюють з носіями інформації (флешки, диски) 46%; володіють текстовим редактором на початковому рівні 74%, володіють більш упевнено 54%. Створювати прості презентації з текстом вміють 48% учителів; з малюнками, анімацією і відео – 28%., електронні таблиці використовують 12% опитаних. Уміють здійснювати пошук інформації в мережі Інтернет 70% педагогів, працюють з електронною поштою 85%, проблемою створення блогу або сайту переймаються 10% опитаних.

Але разом з тим, свої навички володіння ІКТ далеко не всі педагоги застосовують при на уроках. Причину цього вбачаємо в тяжінні до традиційної освітньої системи: педагогам, які мають солідний педагогічний стаж і які багато років викладали предмет за традиційною методикою, складно пристосуватись до нових умов. Однак, результати діагностики,  допомагають розробити адекватний реаліям сьогодення науково-методичний супровід формування ІКТ-компетентності  вчителів на різних рівнях.

Кадровий компонент науково-методичного супроводу реалізується, в першу чергу, через організацію навчання педагогів до впровадження ІКТ на базі ДОІППО та міського регіонального центру. Хоча більшість членів педагогічного колективу пройшли тематичні тренінги «Основи ІКТ», «Інтел», «Інтел 10.0», але не всі активно використовують набуті знання  на практиці. Навчання на тематичних тренінгах («Медіакультура», «Соціальні сервіси Веб -2.0.», «Формування медіа-освітньої компетентності»), на жаль, не є запорукою активного використання ІК-технологій у навчально-виховному процесі школи. Так, наприклад, тренінгові заняття «Використання інтерактивних дошок у навчально-виховному процесі» відвідало 12 педагогів. Застосовувати  інтерактивну дошку стали лише 3 педагоги, що дало їм можливість активно використовувати на уроках фізики, математики, інформатики наочність вищого рівня – відеоматеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі. Аналіз таких уроків показав, що заняття  стали  динамічними, яскравими, результативними. Учитель інформатики взяла участь у Всеукраїнському Конкурсі  Педагогічної Майстерності «Панаборд Майстри – 2014»., що свідчить про достатній рівень набутих навичок. Перед адміністрацією школи стоїть питання узгодження між тематикою  запропонованих курсів  з потребами та рівнем ІКТ – компетентності конкретного педагога.

Підвищення рівня ІКТ-компетентності педагога на рівні школи здійснюється різними засобами – через відпрацювання форм організаційно-педагогічних умов зростання ІКТ-компетентності педагогів (педрада, конференція, семінар-практикум, творча група, школа професійного зростання тощо).

Всі засідання тематичних педагогічних рад (за річним планом) відбуваються  із застосуванням ІКТ. Наприклад, на педагогічній раді «Організаційно-педагогічні умови створення освітньо- інформаційного середовища навчального закладу» було окреслено сучасні підходи до створення освітньо-інформаційного простору школи, показано можливості використання деяких технологій у навчально-виховному процесі. Результатом стало активне використання кейс-технологій у викладанні історії та правознавства, ментальних карт при викладанні біології, мультимедійної дошки на уроках математики, фізики, інформатики.

Засідання педагогічної ради «Проектна діяльність класного керівника як шлях формування життєвих навичок ХХІ століття» розкрила можливості створення проектів засобами ІКТ. 8 учителів початкових класів (25 % педагогів школи) стали використовувати  проектно-технологічний підхід в організації навчально-виховної роботи. Вони відзначають, що переваги такого підходу пов’язані із зростанням їх професіоналізму, широкими можливостями для використання різноманітних інструментів та засобів ІКТ,  а також з можливостями побудови нових стосунків з учнями. 3 учителя презентували свій досвід на міських методичних заходах. На сьогодні школа є опорним закладом по впровадженню проектних технологій.

У спрямуванні творчих пошуків педагогів щодо вивчення і впровадження перспективного досвіду з використання ІКТ у навчально-виховний процес особлива увага у школі відводиться творчій групі, яка працює над темою «Впровадження Інтернет та медіаосвітніх технологій у навчально-виховний процес». Основним завданням цього методичного формування є вивчення наявного досвіду з питань впровадження ІКТ, його впровадження в своїй практичній діяльності, активне поширення і презентація серед педагогічного колективу.

Члени творчої групи пререкомендують свої напрацювання на засіданнях методичних об’єднань, педагогічних радах, шкільній конференції. За період роботи творчої групи її членами напрацьовані методичні рекомендації «Створення медіапродуктів за допомогою монтажної програми Windows Movie Maker», презентовано тематичний випуск електронної методичної газети «Розробка ментальних карт у програмі FreeMind», створено освітні ресурси  у форматі 3-D книг через програму  Flip Book Maker, проведено семінар - практикум щодо створення буктрейлерів.  Активна участь учителів у творчій групі дає їм додаткові можливості для професійного зростання, вони є активними учасниками різноманітних професійних конкурсів різних рівнів. Наприклад, учитель фізики є учасником обласного етапу конкурсу «Учитель року», конкурсу «На кращий мультимедійний супровід до уроку» видавництва «Шкільний світ». Учителі – філологи є призерами  «Панорами творчих уроків-2015» «Я – віртуоз у викладанні предмета» Національної академії педагогічних наук України. Активне створення буктрейлерів дозволило педагогам школи підготувати учнів до участі  в обласному конкурсі буктрейлерів «Жива книга», де відзначено дипломом «За творчий потенціал»  у номінації  «Польська класична та сучасна література».

Психологічна готовність педагога управляти власним часом – запорука ефективності провадження ІКТ у навчально-виховний процес. Саме тому у річний план роботи включено психолого-педагогічний семінар «Як все встигати або тайм-менеджемент педагога». Головними завданнями зустрічі з елементами тренінгу було  надати учасникам ефективні техніки управління часом; сформувати  навички застосування  основних принципів тайм-менеджменту; сприяти підвищенню особистої ефективності роботи кожного педагога.

Психолого-педагогічний семінар мав таку структуру:

1.      Вступ (ведучий робить акцент на тому, що успішні люди використовують теоретичні здобутки сучасної науки зі сфери психології та менеджменту).

2.      Очікування (педагоги озвучують очікування від заняття).

3.      Мотивація (опрацювання листа Сенеки «Про час» для доведення того, що проблеми управління часом хвилюють людей ще з давніх часів).

4.      Теоретичний блок (ознайомлення з технологіями ефективного використання часу - системою Франкліна, принципом Ейзенхауера, принципом Парето, діаграмою Ганта, технікою «жаба-мавпа-слон» та освоєння можливостей програмних продуктів MS Office при плануванні часу).

5.      Педагогічний практикум (створення педагогічних ситуацій у використанні основних принципів тайм-менеджементу).

6.      Рефлексія (аналіз очікувань від заняття).

Слід зауважити, що у розкритті теми брала участь не лише активна меншість вчителів, а й усі учасники педагогічного колективу. Тема семінару, принаймі, змусила всіх замислитися над можливостями управляти власним часом, але відпрацьовувати деякі техніки почали лише 4 педагоги.

Індивідуальна робота учителя над науково-методичною темою – це, на наш погляд, найбільш дієва та актуальна форма науково-методичної роботи у школі. У процесі самоосвіти педагоги нашої школи забезпечують зв’язок змісту індивідуального самоосвітнього маршруту  з науково-методичною проблемою, над якою працює педагогічний колектив. Наведемо деякі теми самоосвітньої діяльності учителів: «Впровадження медіатехнологій у навчально-виховний процес при викладанні фізики», «Інтерактивна дошка на уроках математики крок до підвищення мотивації навчання», «Використання учнівського мовного портфоліо у формуванні позитивної мотивації навчання», «Використання технологічних прийомів медіадидактики для підвищення ефективності уроку біології».  

На початку навчального року кожен педагог складає план самоосвітнього маршруту на поточний навчальний рік. Своєчасні поради та рекомендації адміністрації допомогають педагогу реально відібрати питання для самостійного опрацювання, зосередити увагу на головних напрямках свого самовдосконалення.  Упродовж  навчального року аналізуються відвідані заняття, проведені заходи тощо. Адміністрація допомагає осмислити та обгрунтувати  вдалі моменти в роботі, а,  разом з тим, – виявити недоліки в роботі, певні труднощі, проаналізувати причини їх появи та допомогти скорегувати план самоосвітної діяльності. У процесі підвищення власної ІКТ-компетентності  педагогами нашої школи накопичено певний досвід: розроблено пакет стандартного планування з теми (біологія), створений електронний каталог«Віртуальна лабораторія з хімії 11 класу», розроблено  комплект дидактичного матеріалу з математики,  створено електронний термінологічний словник з однієї з тем української мови, розроблено навчально-виховні  проекти у початковій школі, створено та  наповнюються особисті методичні блоги учителів початкових класів, фізики, інформатики, історії, біології.

Головне у супроводі самоосвітньої діяльності – позбутися формального підходу, вчасно надати методичну допомогу та здійснити  адміністративний контроль.

Таким чином, поступові управлінські кроки забезпечують формування ІКТ – компетентності педагогів нашої школи, що, в свою чергу, сприяє підвищенню іміджу навчального закладу.